Мей Фунґе Панг – різностороння особистість, родом з Манхеттена. За своє життя вона працювала музичною менеджеркою, особистою асистенткою та координаторкою при роботі з британським рок-музикантом Джоном Ленноном та японсько-американською художницею і музиканткою Йоко Оно. Коли вони (Джон Леннон і Йоко Оно) розійшлись у 1973-му році, розпочався роман між Ленноном та Мей Панг, який тривав протягом 18 місяців. Сам Джон назвав цей період “Втраченим вікендом” (ориг. “Lost Weekend”). Далі на manhattanka.
Сумісне життя із Джоном Ленноном значно вплинули на погляди та почуття самої Панг. Так, протягом стосунків із британським рок-музикантом вона писала спогади, після чого світ побачив збірник мемуарів “Коханий Джон” 1983-го року видавництва Уорнером (“Warner”) та книгу сумісних фотографій “Інстаматична карма” 2008-го року видавництва Святим Мартіном (“St. Martin’s Press”). 2022-го року відбулася прем’єра фільму документального жанру “Втрачений вікенд: Історія кохання” про 18 місяців, проведених з Джоном Ленноном (ориг. “The Lost Weekend: A Love Story”).
Дитинство, проведене у Манхеттені
Мей Фунґе Панг народилася 24 жовтня 1950-го року в Манхеттені в родині китайських іммігрантів, які переїхали до Нью-Йорку. Своє дитинство майбутня дизайнерка прикрас проводила у боро Нью-Йорку, сім’я жила в Іспанському Гарлемі (або Східний Гарлем). Тут зростала із рідною старшою сестрою та прийомним братом. Мати працювала керівником місцевої пральні в районі Східного Гарлему, поки родина не переїхала до іншого будинку: все через те, що владою було заплановано знесення будинку, в якому жила сім’я Панг.
Після цього, родина вирішила переїхати до будинку, який розташовувався поруч із 97-ю вулицею та вулицею 3-ї авеню у Манхеттені. Перебуваючи вже в новому районі боро, вона вступає до Академії Святого Михайла, яку Мей Панг успішно опановує. Після завершення навчання в академії, вона вирішила навчатись в Громадському коледжі міста Нью-Йорк. Можливо саме під час цього періоду дівчина усвідомила себе та свій шлях: вона прагнула стати професійною моделлю. Однак, відомі модельні агентства Манхеттена та Нью-Йорку відмовляли заявленій кандидатурі, адже вважали її занадто “етнічною”.
Перші кроки у менеджменті та асистенстві
Перші кроки у побудові своєї кар’єри Мей Панг почала здійснювати у віці приблизно 20 років. Вона почала працювати як продюсер синглів та пісень, заохочуючи вітчизняних артистів записувати композиції та розвиватися в цьому напрямку. 1970-го року вона влаштувалася секретаркою у місцевий нью-йоркський лейбл під назвою “ABKCO Records” (цей лейбл в той час представляв “Apple Records”). Лейбл, у якому працювала Мей Панг, представляв колишніх трьох учасників легендарної британської рок-групи “The Beatles”: Джона Леннона, Джорджа Гаррісона та Рінго Старра. Трохи пізніше майбутня дизайнерка прикрас стане координаторкою та особистою асистенткою першого з них та його майбутньої дружини.
Вже у грудні того ж року Джон Леннон і Йоко Оно запросили Мей Панг допомогти їм із експериментальними проєктами: кіно “Up Your Legs Forever” та “Fly”. Згодом вона була запрошена працювати на посаді секретаря та довіреної особи, яка виконує будь-які доручені завдання (фактотум) у місті Нью-йорк та в Британії. У 1971-му році Мей Панг стала повноцінною особистою асистенткою подружжя: вона керувала процесами створення композицій, організації та координації художніх виставок (зокрема виставка Йоко Оно “This Is Not Here” у міському музеї Еверсона, місто Сиракузи).
Важливими сторінками кар’єри Мей Панг є період стосунків між нею та Джоном Ленноном. Спогади про сумісне життя Леннон назвав “Втраченими вікендами” – вони стали основою для створення однойменного фільму та роману (вищезгаданий фільм “The Lost Weekend: A Love Story”). Перебуваючи деякий час у новому для них місті Лос-Анджелес, пара працювала над новими двома проєктами. Дані проєкти – це альбоми у стилі старого рок-н-ролу, із записом якого йому допоміг Філ Спектор.
Процес створення альбому “Rock’n’Roll” проходив доволі скандально через випадки, коли Леннон приходив або в нетверезому стані, або вживав алкоголь вже у процесі. Також під час сесій запису цього альбому Леннон мав досить нестабільну поведінку (іноді це доходило до стрілянини з пістолета в студійній кімнаті). Попри те, що численна кількість артистів виявила бажання взяти участь у цьому альбомі, він вийшов у досить незвичайному виді: він не містить жодної пісні, написаної Джоном.
Повернення до життя у Манхеттені
У червні 1974-го року Джон Леннон і Мей Панг повертаються до рідного міста дівчини, Манхеттена. Після сумнозвісного пережитого у Лос-Анджелесі, Леннон вирішує повністю відмовитися від алкоголю та більше зосередитися саме на музичній кар’єрі. Відомо, що одразу після приїзду додому молодята взяли двох котів, яких вони назвали Мінор та Мажор (Minor та Major) – як лади гармонічної тональності. Протягом літнього періоду 1974-го року Джон працював вже над новим альбомом “Walls and Bridges”, а Мей Панг допомогла йому. Проживали вони в пентхаусі за адресою: вулиця East 52nd, 434.
Цікавою є історія, яка сталася з Мей Панг та Ленноном влітку того ж року. Одного разу вночі Леннон зателефонував своєму офіційному фотографу Бобу Груену і розповів про те, що він зі своєї лоджії побачив невідомий об’єкт, який назвав “НЛО”. Леннон під час телефонного дзвінка попросив фотографа повідомити обставини місцевому відділенню поліції, однак той відмовився, пояснивши про безглуздість цього прохання. Як виявилось пізніше, газета “Daily news” розкрила цю подію в одній зі своїх статей. Відсилку на цей випадок музикант залишив у пісні “Nobody Told Me”.
Однак згодом стосунки між Мей Панг та Джоном Ленноном закінчуються, і другий повертається до Йоко Оно. Після таких обставин, дизайнерка вирішує продовжити робити свою справу, однак вже на посаді менеджера зі зв’язків з громадськістю при “United Artists Records” та “Island Records”. Протягом роботи у цих лейблах Мей Панг працювала над альбомами артистів Боба Марлі та Роберта Палмера.
Спогади Мей Панг: мемуари та книга фотографій
1983-го року Мей Панг спробувала себе у написанні мемуарів (або, як вони ще називаються, спогади). Перший опублікований твір став “Люблячий Джон”, який вона періодично доповнювала, а згодом взагалі перейменувала на “Джон Леннон: Втрачений вікенд” (ориг. “John Lennon: The Lost Weekend”). Книга спогадів Мей Панг складалася із 500 сторінок: в основному це хроніки подій створення альбомів Леннона, у створенні яких відігравала провідну роль дизайнерка прикрас. Пізніше вона скоротила вміст до 300 сторінок, залишивши лише ті спогади, які стали сенсаційними аспектами у стосунках між ними.
У 2008-му році Мей Панг випустила нову “книгу спогадів”, однак, на відміну від “Джон Леннон: Втрачений вікенд”, містила особисті фотографії. Назва цього збірнику – “Instamatic Karma”. Книга містить унікальні зображення: наприклад, підпис Джона Леннона щодо офіційного припинення партнерства з “The Beatles” або сумісне відоме фото Леннона і Маккартні (відомий британський співак). Перша дружина Леннона, Синтія позитивно відгукнулася про зміст цієї книги.
Ювелірні вироби Мей Панг
Під час одного з інтерв’ю, Мей Панг розповіла, що вона є не лише фаховим музичним продюсером, асистенткою та координаторкою. Стало відомо, що вона вже деякий період часу займається дизайном прикрас, яка самостійно виготовляє. Паралельно з організацією заходів та автограф-сесій, їй подобається створювати та проєктувати ювелірні прикраси.
На питання “Як ви зацікавилися дизайном ювелірних прикрас?”, вона відповіла: її мама, старенька бабуся з Китаю, померла у віці 97 років, вона дуже любила створювати власні прикраси. Мей Панг вирішила спробувати себе в цій справі в знак вшанування своєї матері, яка все життя займалася ювелірною роботою. Перша спроба Мей Панг була такою: спочатку дівчина купила всі необхідні матеріали та пристосування, аби почати дизайн прикрас, а її руки наче самі рухались у правильній послідовності. У мами Мей Панг були дивовижні очі на ювелірну справу, а вона сама успадкувала вінтажні намистини “Swarovski”.
Уродженка Манхеттена періодично оновлює всі роботи своєї матері, щоб вони відповідали стилю 2000-х років. Мей залишається впевненою, що вона (її мама) бачить все це з небес. Також вона працює над деякими фотографіями з її особистої книги “Instamatic Karma”, тираж якої вийшов в обмеженій кількості.